6 ноября 2017 г.

Підсумки першого навчального циклу (Нотатки з 3-го року роботи Спільношколи)

Підсумковий тиждень 1го циклу.


      7-й тиждень циклу "Я - громадянин світу" видався насиченим.  Я би сказала,  з перебором. Самі можете пересвідчитися, якщо подивитеся ще раз пост із  планами на цей тиждень 

       Інопланетяни прилітали, про Землю розказали. "Рада ООН" з питань збереження питної води засідала. Гостей приймали. Тест-драйв створених власноруч ігор провели. Театральні етюди презентували. Із зіркою "Сторожової застави" поспілкувалися. В "Софію", в музей історії Києва та 360-кіно з екскурсією сходили. Глечики трипільскі зробили. На дискотеці відірвалися. Ще встигли додати толоку. Потрібно ж прибратися перед початком нового етапу!

       На наступний цикл в нас буде замість одного тижня ще додатковий святковий. То ж зробимо все розважливіше. 















Цілі для підсумку


     Цікаво було всім. Але головні цілі, які ми ставили для підсумкового тижня, були іншими. І вони досягнуті:

- дітям відчути власний прогрес, 
- батькам теж до цього долучитися і скласти своє враження
- посвяткувати разом завершення одного етапу
- задуматися та прикинути, що змінити на наступний. 

Початок цього року


Відчуття та розуміння того, де ми були на початку, і де ми тепер,  допоможе згадка, з чого починався цей рік. 

В неділю 10 вересня відсвяткували старт нового сезону. Як це було подивитися невелике відео можна тут.

Ми зросли на третину. В тому числі і команда педагогів. Організаційно вийшли на новий рівень: переробили структуру навчальних блоків та почали застосовувати методику SCRUM для просування як по нашій 5Keys освітній програмі, так і для досягнення академічних цілей згідно державного стандарту. 

Замовники, виконавці. А хто діти?

Це означає, що змінилися майже всі процеси і взаємини. Моє улюблене питання: чим відрізняється школа від багатьох інших організацій,  підприємств? І відповідь полягає навіть не в тому, що школа - це гуманітарна (не технологічна, наприклад, система), де пріорітетними є не технології, а людський фактор. Хоча це має значення, але не вирішальне. Думаю, ви знаєте школи, що працюють як фабрики або як бізнес-підприємство з надання послуг.

Головна різниця в тому, що крім замовника (батьків)  і виконавця (команди педагогів) є ще одна ланка - діти. І як раз від цього змінюється все: і замовник стає не типовим замовником, і від виконавця вимагається не виконання завдань понад усе. Наявні результати залежать від дітей. Деякі школи для спрощення життя просто обирають для себе дітей як "сировину" на вході.

Ми можемо дуже чогось хотіти. Планувати. Мріяти. Очікувати. Покладати сподівання. Але це не має вирішального значення в системі взаємин Спільношколи. Підкреслю. Саме в нашій. Тому що  у нас (а так діють ще дійсно в інноваційних школах в світі) є головний керуючий принцип - активна  та усвідомлена роль в навчанні надається самій дитині. 

"Навчіть мене читати" - каже той, хто тільки почав навчання. Або - "мені не подобається, що я безграмотно пишу. Мені потрібно щось з цим зробити, підкажіть, що саме". "Мені хотілося би красиво писати" чи "швидко друкувати" чи "говорити англійською вільно". Це не гіпотетичні вислови. Це те, що фактично чули на підведенні підсумків першого циклу. 








Головний результат


     Для нас отримати запит від  дитини  є найціннішим. Без включення мотивації та усвідомлення власне самим учнем потреби всі намагання "влити" знання, "надати"  навички, "сформувати" поведінку - на перспективу - марні. Знання, як вирішувати рівняння чи  правило правопису не залишаються, якщо не витратити достатньо часу та уваги для планування і обрання власних цілей, а після етапу навчання - самоаналізу та усвідомлення досвіду проживання процесів, що були при надбанні нових якостей. 

     Недавно почула думку від одного тата, що активно шукає та думає про наступний рік: "не дуже важливо, як пройде початкова школа, головне - обрати гарну середню школу, щоби бути впевненим в рівні знань, що надаються". 

     На мій погляд, при відсутності активної усвідомленої ролі дитини як учня - це як будувати на сипучих пісках. Навіть при гарних оцінках не буде впевненості, що у віці 18 років це не тато "вступить" до ВНЗ. Шлях до самостійностіності може й МАЄ початися в школі. Крок за кроком. Відповідальність одразу не з'явиться. Вона плекається. Тому перехід із парадигми, де учень - об'єкт в іншу, де учень - суб'єкт, проходить не за один день. Найтяжче він дається батькам. Бо потрібно зупинитись в своїх очікуваннях.

Ролі. Батьків, педагогів, учнів


    Наші задачі допоміжні. Вони забезпечують сприяння в навчанні. Від батьків вимагається щира зацікавленість у русі, подіях та переживаннях дитини, яка вчиться, та безумовна любов. Від команди школи - збалансованість  та природовідповідна продуманість структури, щирість стосунків, емпатія, прийняття та методологічний професіоналізм, що допомагатимуть дітям вчитися, долати власні перешкоди та зростати.

    Першого налаштувального тижня виявилося недостатньо. Дітям було важливо пробудувати нові зв'язки як між собою, так і з нами, дорослими. Необхідно було мати час для сприйняття нової ролі Я - учень. Для допомоги ми зробили такий ролик-натхнення. Другий тиждень продовжив цю роботу над вживанням в процеси. Можу сказати, що для багатьох тільки з завершенням першого циклу прийшло усвідомлення що це означає - вчитися. А для самих найменших та тих, хто перейшов з традиційної школи, цей час іще триває. 

    Часом необхідно знову пройтися по колу. Не гнатися, накопичуючи інформацію, яка пройде крізь пори пам'яті згодом. Все що відбуваєтся в початковій освіті (6-12 років)  це освоєння якостей для самостійного навчання, зростання далі. Це такий собі "екзоскелет" чи "інструмент" без якого важко потім взяти бажане. Щось завжди буде заважати, обмежувати. Всі заняття - це ЧЕРЕЗ що нарощується ця сила й потужність. Тільки пізніше стане зрозумілим, куди її застосовувати. Років близько 15.

Складний вибір з розмаїття


Популярна думка, що дітей потрібно дивувати, постійно захоплювати, щоби таким чином стимулювати зацікавлення в навчанні. Пересиченість від надлишку вражень та пасивність - скоріше це все, що є в сухому залишку від таких зусиль.  

В нас ситуація виглядає по-іншому. Ми хотіли зменшити кількість курсів за вибором. Але нашим дітям виявилося замало.  Сьогодні вже 12 курсів за вибором. Майже всі діти йдуть по верхньому ліміту, що передбачений для обрання для цього віку.


Вони навіть не хочуть зупинятися на тих навичках, які ми пропонували для відпрацювання: навички читання, письма, рахунку, тощо. Наприклад, з'явився запит на красиве письмо. Мається на увазі - "як відпрацювати власний характерний почерк". 

Але якщо говорити про задачу школи - це не тільки і не стільки ресурсно надати можливість працювати с класними майстрами (що ми і робимо), але допомогти пройти через свої власні вибори та зустрітися зі своїми власними "граблями" від  "не тих" виборів. Зіткнутися з необхідністю  планувати та передбачати можливі наслідки перевантаження чи браку часу. Це саме ті якості, які краще напрацьовувати тут, ніж потім стикатися з ними "несподівано" в дорослому житті.  

SCRUM5keyCurriculum 


Багато питань від батьків було про SCRUM. Як це в навчанні? Яка мета? І що він дає? Тому ми надали можливість спробувати роботу за цією методикою самим батькам. 




Всім сподобалося. Цікаво, що змогли досягнути більшого результата чим поодинці. Робота так захопила, що попри пізню годину та біганину дітей, одна  була прикрість - чому так мало часу. 

Методика SCRUM зістикувалася з нашою освітньою програмою 5keys www.spilno.school і стала комплексною новою освітньою програмою, що дозволяє нам досягати залученості дитини у її навчання.  

Зміст, методика і організація процесів Спільношколи відбуваються за принципами роботи, що викладені в результатах дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку -  Інноваційні освітні середовища та відповідає індикаторам сучасним інноваційних освітніх середовищ.

Шлях триває. Генеруємо ідеї та діємо! На зв'язку На зв'язку!

Комментариев нет:

Отправить комментарий